Пунктаційну помилку допущено в реченні.
А) Море так невинно голубіє під стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється.
Б) Щойно сонце зайшло за гору, завмер усякий рух і помовк пташиний спів.
В) Я стаю на хвилину завзятим хлопчиськом, і, хоч на моє дитинство лягли товстим шаром літа, мені кортить вибігти надвір і весело гасати вулицею.
Г) Спускався негустий блакитний вечір, і навіть через вікна було видно, як пухнасті сніги одсвічують рожевими бризками зорі.